Реєстрація!
Нагадати пароль

Заява щодо ситуації у ТОВ «Український Тиждень»

  Роман Скрипін 5/5/2009 у 18:08      |  Рейтинґ: 0

Незалежна медіа-профспілка України обурена зривом колективних переговорів у виданні, де працюють члени НМПУ та фактичним звільненням профспілкових активістів за їхню громадську діяльність.

Вбачаємо у цьому рецидив минулого та абсолютно дикунський спосіб вирішення трудових стосунків у ТОВ «Український Тиждень».

Доводимо до відома пана Макарова та пана Цуприка, що  Право окремих працівників та колективу представляти свої інтереси через профспілку захищене Конституцією України та її законодавством. Ніщо не може бути підставою, щоб позбавити колег права домовлятись про умови праці та гідну платню.

Враховуючи подальші погрози щодо звільнення активістів первинного осередку профспілки у ТОВ «Український Тиждень», Комітет НМПУ вирішив створити профспілкову комісію та направити її на підприємство для з’ясування усіх обставин конфлікту. 

Профспілковій комісії надано повноважень, передбачених статтею 21 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та Статутом НМПУ.

Вимагаємо від власників та керівників ТОВ «Український Тиждень» усунути порушення трудового та профспілкового законодавства і відновити колективні переговори. 

Сподіваємося, що керівництво ТОВ «Український тиждень» знайде у собі сили та здоровий глузд повернутися до переговорів, якщо для нього представляють цінність такі поняття як свобода слова та демократія.

Подальша доля і репутація видання залежатиме виключно від дій менеджменту видання ТОВ «Український тиждень».

Змушені лише констатувати, що ситуація в «Українському тижні» вже  набула міжнародного розголосу та реакції.

Роман Скрипін, голова НМПУ

український тиждень, заява, Сергій Гузь, колективна угода, Макаров, Цуприк



4 коментаря

 
  Юрій Макаров
 7/5/2009 у 14:32 |  Рейтинґ: 0
Прошу подивитися відповідь "Українського тижня":
http://ut-magazine.livejournal.com/81033.html
 
  Роман Скрипін
 7/5/2009 у 15:34 |  Рейтинґ: 0
Пане Макаров!
Ви маєте, звісно, право на відповідь.
Для того, аби розібратися у ситуації в "Українському тижні" профспілкою й було утворено комісію.
Але до вашої редакції вже сьогодні пропускають по списках.
Я, як глова НМПУ мав зробити заяву, керуючись даними, наданими членами НМПУ - працівниками "Українського тижня".
М'яч - на Вашому боці. Чи схоче інвестор та менеджмент вирішити ситуацію цивілізовано? Теж Ваше право. Як і закрити видання. Але простого вирішення, очевидно, вже не буде.
 
  Юрій Макаров
 8/5/2009 у 12:21 |  Рейтинґ: 0
Пане Скрипін, але ж я саме про це: Ви, очевидно, мали зробити заяву, але... Або без категоричних висновків, або з висновками після дослідження ситуації, а не до. Що ж до комісії (в неупередженість якої, виходячи з її поведінки, я не вірю), було б бажано, щоби її члени бодай попередньо передзвонили й домовилися про зустріч, а не з'являлися за дві години до здачі номеру й не влаштовували чергову виставу. Щодо списків, Ви багато знаєте редакцій, куди заходять з вулиці без охоронця на вході чи без перепусток?
 
  Роман Скрипін
 8/5/2009 у 14:39 |  Рейтинґ: 0
Пане Макаров, уважно прочитав Вашу відповідь і за лінком, який Ви люб'язно надали і на "Телекритиці". Відповідь дам тут, позаяк "ТК" любить так звані "комменти" до матеріалів, які є анонімними. Тут анонімності бути не може, дякувати Богові.
Тепер по суті.
Давайте відокремимо місію "Українського тижня". Ми не ставимо під сумнів його україноцентричність, на якій ви наполягаєте.
Так само давайте залишимо за дужками професійні якості Сергія Гузя. Не про це ж йдеться і не через професійні якості він має проблеми у Вашій редакції. Правда ж?
Так само за дужками залишимо і Ваші професійні якості. Хоча я до Вас, як до колеги, ставлюся з величезною повагою. Але це ремарка.
За дужками я так само лишу ситуацію в самій профспілці. Про це писано/сказано досить.
Лишень, хотів би поділитися з Вами радісною звісткою, що наші внутрішні організаційні проблеми розв'язано. І пор це теж писано не мало. Тож, лишіть кесарю кесарево.
Ще за дужками я волів би лишити ситуацію зі звільненням Романа Кульчинського та його колег з Вашого видання. І я не ставлю під сумнів Вашу компетенцію стосовно публічної відповіді, яку Ви дали тоді на звільнення своїх колишніх підлеглих.
Ви так само згадуєте про масові звільнення, на які ми, ніби-то не реаґуємо. І це я за дужками лишити не можу.
Бо це, пане Макаров, не правда.
Профспілка реаґує тоді, коли утискають права її членів, в першу чергу. Ми готові захищати кожного профспілчанина, якщо він звернеться по допомогу. Мені особисто прикро, що деякі члени профспілки відмовлялися від такої допомоги. Або ухвалювали для себе персональне рішення, що вони розв'язуватимуть проблему самотужки. Я так само не звертався по допомогу профспілки, коли звільнявся, скажімо, з "5 каналу". Але це моя особиста справа, чому я цього не зробив. Профспілка, як Ви розумієте, не може нав'язувати свою поміч. Але ґаратнтовано не відмовить у ній тим, хто є її членом.
Так от, по допомогу звернувся Сергій Гузь.
І судячи з того, що він розповів, Ви, пане Макаров, не додговорюєте про багато речей.
Треба було Вам зателефонуватии й запитати - як же ж нам бути з Гузем? Чи послухати Вашу думку й не робити заяв про зрив переговорів та звільнення мого колеги через його профспілкову діяльність?
Подивіться статут НМПУ. Функція профспілки - захист.
І в першу чергу членів профспілки. Тож, ми тут опиняємося по різні боки барикад, пане Макаров. На жаль. В мене є усі підстави довіряти тому, що говорить Сергій. Якщо він обдурює і мене і всіх профспілчан, не буде йому пробачення. Якщо я написав різку заяву - подайте на мене до суду, що я видаю бажане за дійсне або перекручую факти.
Заява на те й заява, аби звернути увагу, що, очевидно, щось не гаразд в "Українському тижні".
Цей конфлікт не особистісний, пане Макаров. Колего, це конфлікт трудовий. І саме так його й сприймайте. Ми діємо у відповідності до свого Статуту та Законів України, включно з Конституцією.
Якщо Вам особисто, або, скадімо, панові Цуприку не подобалося, що Ваші підлеглі хочуть записати в колективну угоду поліпшення своїх умов праці, - це Ваш клопіт. Вони мали на це право, як і вимагати індексації заробітної платні. Переговори на те й переговори.
Якщо Вас цікавить історія укладання колективних угод в інших ЗМІ, то вона, звісно, не багата. На жаль. І це наше завдання - допомоги наим спілчанам вимагати від власників ЗМІ таких угод. Бо це - норма Закону.
Вам не подобається, що Комісія прийшла до Вас у день здачі номера? Домовтеся з ними про інший час і зазначте його, задокументувавши. Бо слова це слова, а документ - самі розумієте. І розкажіть усій країні, який цирк влаштували делеговані представники профспілки?

І останнє, пане Макаров. Я бачу Ваше прагнення залагодити існуючий конфлікт у спосіб усних неформальних переговорів або ж через вправи в епістолярному жанрі.
Запевняю Вас, що так не вийде.
Все буде по Закону. Протоколюватися, документуватися, публікуватися.
Є лише один вихід - переговори. Але офіційні.
І цей вихід - найпозитивніший для "Українського тижня", читачем і покупцем якого я є щотижня.
Щиро зичу Вам натхнення та успіхів у творчих справах.
Щоби лишити коментар, зереєструйтеся або залогіньтеся у формі нагорі